матіночка

МА́ТІНОЧКА, и, ж.

Пестл. до ма́тінка.

Та я в своєї матіночки тепер на відході, Посадила яворика у своїм городі (з коломийки);

– Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, – сказала Василина до матері (І. Нечуй-Левицький);

Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (Уляна Кравченко).

Значення в інших словниках

1. матіночка — ма́тіночка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. матіночка — див. мати  Словник синонімів Вусика
3. матіночка — -и, ж. Пестл. до матінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. матіночка — МА́ТІНОЧКА, и, ж. Пестл. до ма́тінка. — Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, — сказала Василина до матері (Н.-Лев, II, 1956, 30); Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (У. Кравч., Вибр., 1958, 122).  Словник української мови в 11 томах