1. Словник української мови у 20 томах

матіночка

МА́ТІНОЧКА, и, ж.

Пестл. до ма́тінка.

Та я в своєї матіночки тепер на відході, Посадила яворика у своїм городі (з коломийки);

– Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, – сказала Василина до матері (І. Нечуй-Левицький);

Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матіночка — ма́тіночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. матіночка — див. мати Словник синонімів Вусика
  3. матіночка — -и, ж. Пестл. до матінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матіночка — МА́ТІНОЧКА, и, ж. Пестл. до ма́тінка. — Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, — сказала Василина до матері (Н.-Лев, II, 1956, 30); Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (У. Кравч., Вибр., 1958, 122). Словник української мови в 11 томах