матіночка

ма́тіночка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матіночка — див. мати Словник синонімів Вусика
  2. матіночка — -и, ж. Пестл. до матінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матіночка — МА́ТІНОЧКА, и, ж. Пестл. до ма́тінка. Та я в своєї матіночки тепер на відході, Посадила яворика у своїм городі (з коломийки); – Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, – сказала Василина до матері (І. Нечуй-Левицький); Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  4. матіночка — МА́ТІНОЧКА, и, ж. Пестл. до ма́тінка. — Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, — сказала Василина до матері (Н.-Лев, II, 1956, 30); Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (У. Кравч., Вибр., 1958, 122). Словник української мови в 11 томах