1. Словник української мови в 11 томах

матіночка

МА́ТІНОЧКА, и, ж. Пестл. до ма́тінка.

— Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, — сказала Василина до матері (Н.-Лев, II, 1956, 30);

Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (У. Кравч., Вибр., 1958, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матіночка — ма́тіночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. матіночка — див. мати Словник синонімів Вусика
  3. матіночка — -и, ж. Пестл. до матінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матіночка — МА́ТІНОЧКА, и, ж. Пестл. до ма́тінка. Та я в своєї матіночки тепер на відході, Посадила яворика у своїм городі (з коломийки); – Ой матіночко, серденько! Пустіть мене на буряки, – сказала Василина до матері (І. Нечуй-Левицький); Ой не можу, матіночко, за нелюбом жити (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах