1. Словник української мови в 11 томах

матінка

МА́ТІНКА, и, ж. Пестл. до ма́ти¹ 1.

На муріжку [моріжку], серед двора, Гуляла дітвора; Гостинчики переглядала, Що матінка понадавала (Гл., Вибр., 1951, 152);

— Не раз ридала матінка моя, коли на мене їй жалілись люди (Фр., XIII, 1954, 62);

Тяжка вага гіркого життя тебе [хлібороба] придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!.. (Мирний, III, 1954, 66);

Треба йти надвечір. Поки схаменуться [фашисти] — ніч-матінка все крилом своїм покриє (Збан., Єдина, 1959, 367);

// Уживається як ласкаве звертання до старшої віком жінки.

[Марія:] Марфо Семенівно! Яка ж я рада, що ви приїхали. Здрастуйте, матінко наша! (Лев., Марія, 1953, 32).

◊ [Ой, ох] ма́тінко [моя́, рі́дна]! — уживається як вигук для вираження почуття страху, радості тощо.

— Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! (Вовчок, І, 1955, 110);

Півнівська Галька пальцем колупала вже стіну біля вікна, так цілий шмат глини й одпав. Кричала до дівчат: — Ой, матінко ж моя! Та ви подивіться! (Головко, II, 1957, 97);

Рі́зати пра́вду-ма́тінку див. рі́зати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матінка — ма́тінка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ма́тінки Орфографічний словник української мови
  2. матінка — див. мати Словник синонімів Вусика
  3. матінка — -и, ж. Пестл. до мати I 1). || Уживається як ласкаве звертання до старшої віком жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матінка — МА́ТІНКА, и, ж. Пестл. до ма́ти¹ 1. На муріжку [моріжку], серед двора, Гуляла дітвора; Гостинчики переглядала, Що матінка понадавала (Л. Глібов); – Не раз ридала матінка моя, коли на мене їй жалілись люди (І. Франко); – Селіме! – гукнув. Словник української мови у 20 томах
  5. матінка — (ой (ох)) ма́тінко (ж) моя́ (рі́дна)! Уживається для вираження захоплення, здивування, радості, незадоволення і т. ін. — Через три-чотири місяці завернеш в цей же колгосп. Ідеш прямо на ферму. Думаєш, що тут усе перемінилося за цей час. Фразеологічний словник української мови
  6. матінка — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
  7. матінка — Ма́тінка, -нки, -нці; -тінки́, -тіно́к (мати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)