махина

МАХИ́НА, и, рідко МАХИ́НЯ, і, ж., розм.

Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо.

Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину. Фортеп'ян [фортепіано] ледве вліз у двері (І. Нечуй-Левицький);

Церква чимала махиня, а здається легка така, аж вгору зноситься, мовби летіти хоче (А. Свидницький);

В приціл він бачив, як важка махина [танк] сунула просто на нього (А. Головко);

Яка то несамовита морока міняти позицію й перетягати таку громіздку махину, як батарея тяжких гармат з усіма її причандалами! (І. Багряний);

Старовинний годинник у дальньому кутку – невкладиста махина аж до стелі заввишки – одноманітним цоканням відзначав повільні коливання маятника (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. махина — махи́на іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. махина — див. Великий  Словник синонімів Вусика
3. махина — -и, рідко махиня, -і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. махина — Озія, громаддя, величезне  Словник чужослів Павло Штепа
5. махина — II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯ перев. збірн., ГРОМА́ДИНА розм., ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА (МАХИ́НЯ) розм., ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм., ОГРО́М збірн.; ОЗІ́Я́ розм., ОЗІЇ́ЩЕ підсил. розм. (перев.  Словник синонімів української мови
6. махина — МАХИ́НА, и, рідко МАХИ́НЯ, і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо. Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір’я прездорову махину. Фортеп’ян ледве вліз у двері (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. махина — Махи́на, -ни и махи́ня, -ні ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Стор. II. 41. Церква чимала махиня. Св. Л. 25.  Словник української мови Грінченка