махинище
МАХИ́НИЩЕ, а, с.
Збільш. до махи́на.
В одному місці Віталій, впритул приставивши до борту і взявши це махинище [судно] на абордаж, звелів Тоні хапатися й лізти вгору, на палубу (О. Гончар);
Чого тільки цей палац не пережив! Ти спробуй таке махинище взимку протопити. Каміни – це ж так, для краси, хоча вони у замку дуже гарні, з карпатського мармуру (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)