мачина

МАЧИ́НА, и, ж.

Макове зернятко.

– І якого тілько життя немає на світі, – думала вона... Он манісіньке, з мачину завбільшки, а й те живе, дише, бігає, радіє (Панас Мирний);

На Маковія вона завжди носила до церкви святити маківки. А це не мала й мачини, щоб посвятити (В. Шкляр);

* У порівн. Іван Вагилевич щоразу пірнав у той набожний натовп і губився в ньому, немов мачина в маковій головці (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. мачина — мачи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мачина — -и, ж. Макове зернятко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мачина — МАЧИ́НА, и, ж. Макове зернятко. — І якого тілько життя немає на світі, — думала вона… Он манісіньке, з мачину завбільшки, а й те живе, дише, бігає, радіє (Мирний, IV, 1955, 123).  Словник української мови в 11 томах