мачинка
МАЧИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до мачи́на.
От і гвіздок на починок Чверть ліктя завдовжки. По три в кажду [кожну] вбий з мачинок, А менше – ні трошки (П. Гулак-Артемовський);
Підмела [Малуша], винесла кожну порошинку, ложе закрила так, що й мачинку було б видно (С. Скляренко);
* У порівн. Перед очима спустився з стелі павучок; малий, мов мачинка (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)