мево
МЕ́ВО, а, с., діал.
Марево.
Я скучаю ранньою весною За ріллею в полі, за тобою, Степ черкаський у хвилястім меві (М. Гірник);
І всі ці видива й прозорі мева Розтанули і розійшлись, як мла, Коли блакить холодна вереснева В багрових стягах вільно попливла (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)