мево
МЕ́ВО, а, с., діал. Марево.
Я скучаю ранньою весною За ріллею в полі, за тобою. Степ черкаський у хвилястім меві (Гірник, Сонце.., 1958, 23);
І всі ці видива й прозорі мева Розтанули і розійшлись, як мла, Коли блакить холодна вереснева В багрових стягах вільно попливла (Перв., II, 1958, 97).
Словник української мови (СУМ-11)