медик
МЕ́ДИК, а, ч.
Фахівець із медицини.
Борис був медик і з замилування гігієніст (І. Франко);
Навіть і медики визнавали, що “бабині купання дають певний ефект...” (О. Гончар);
// розм. Студент медичного інституту або факультету.
Мені позавчора сказав один знайомий, що моє обличчя дуже нагадує якогось медика третього курсу (В. Самійленко);
[Мальванов:] Медик? На якому курсі? [Вернидуб:] Через тиждень кінчаю (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)