медок
МЕДО́К¹, дку́, ч.
Пестл. до мед.
Роботяща [Галочка], як бджілка, і як та робила усе медок, так і у Галочки усяка робота була до діла і до добра (Г. Квітка-Основ'яненко);
З чим оладки? Із медком та з солодким молочком (Н. Забіла);
Що в первому кубочку да солодкий медок, Посидимо, ой посидимо, да й поговоримо (П. Чубинський);
На язиці медок, а на думці льодок (прислів'я).
МЕДО́К², у, ч.
Сорт столового виноградного французького вина.
Словник української мови (СУМ-20)