медок
МЕДО́К¹, дку́, ч. Пестл. до мед.
Роботяща [Галочка], як бджілка, і як та робила усе медок, так і у Галочки усяка робота була до діла і до добра (Кв.-Осн., II, 1956, 314);
З чим оладки? Із медком та з солодким молочком (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13);
Що в первому кубочку да солодкий медок, Посидимо, ой посидимо, да й поговоримо (Чуб., V, 1874, 761);
На язиці медок, а на думці льодок (Укр.. присл.., 1955, 152).
МЕДО́К², у, ч. Сорт столового виноградного французького вина.
Словник української мови (СУМ-11)