мезинець
МЕЗИ́НЕЦЬ, нця, ч., діал.
Мізинець.
[Самрось:] Та нехай мене свята паска поб'є, коли я її хоч мезинцем черкнув (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)МЕЗИ́НЕЦЬ, нця, ч., діал.
Мізинець.
[Самрось:] Та нехай мене свята паска поб'є, коли я її хоч мезинцем черкнув (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)