мезинець
МЕЗИ́НЕЦЬ, нпя, ч., діал. Мізинець.
[Самрось:] Та нехай мене свята паска поб’є, коли я її хоч мезинцем черкнув (Кроп., II, 1958, 30).
Словник української мови (СУМ-11)МЕЗИ́НЕЦЬ, нпя, ч., діал. Мізинець.
[Самрось:] Та нехай мене свята паска поб’є, коли я її хоч мезинцем черкнув (Кроп., II, 1958, 30).
Словник української мови (СУМ-11)