мекання

МЕ́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. ме́кати і звуки, утворювані цією дією.

Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні і обори. Чутно ржання, рев, мекання і т. ін (Леся Українка);

Віддалилася й стихла пісня, і тоді виразнішим став скрип журавля над колодязем, брязкання відер, мекання овечок в оборах (М. Олійник).

Значення в інших словниках

1. мекання — ме́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мекання — -я, с. Дія за знач. мекати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мекання — МЕ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ме́кати і звуки, утворювані цією дією. Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні і обори. Чутно ржання, рев, мекання і т. ін. (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах