мельком

МЕЛЬКО́М, МЕЛЬКОМА́, присл., прост.

Дуже короткий час; недовго.

Сього Анхизу не бажалось, Щоб попрощатися з синком, І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (І. Котляревський);

А на умі все одно: коли б побачити [парубка], хоч здалека, хоч одним оком, хоч мелькома (Панас Мирний);

Тільки мельком устигла вона глянути на Семена (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. мельком — мелько́м прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. мельком — присл. 1》 Протягом нетривалого часу, недовго. 2》 Мимохіть, побіжно, мигцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мельком — МЕЛЬКО́М, МЕЛЬКОМА́, присл., діал. Дуже короткий час; недовго. Сього Анхизу не бажалось, Щоб попрощатися з синком, І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (Котл.  Словник української мови в 11 томах