мертворожденний
МЕРТВОРОЖДЕ́ННИЙ, а, е, заст., книжн.
Мертвонароджений.
[Річард (сам):] Душа моя за океан полине, а я зостануся бездушним тілом, серед костей, з потворою сією, мертворожденною (Леся Українка);
// у знач. ім. мертворожде́нний, ного, ч. Той, хто народився мертвим.
* Образно. І в небо зносились салюти Із серць піднесених людських, І про хвилину цю забути Лише б мертворожденний міг! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)