мертвота

МЕРТВО́ТА́, о́ти́, ж.

1. Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя.

Вночі хорий заснув .. летаргічним сном, похожим [схожим] на цілковиту мертвоту (І. Франко).

2. перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя.

Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду та увілляв струмок життя в цю задуху, в цю степову мертвоту... (М. Коцюбинський);

Без руху – в зеленій мертвоті – стине земля... (Уляна Кравченко).

3. перен., розм. Розумовий і моральний застій, інертність, бездіяльність.

Мені не хотілось оставати довше в товаристві, що мене своєю мертвотою й поверховністю мучило (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. мертвота — мертво́та́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мертвота — Мертвотність, мертвенність; нерухомість, застій; П. інертність, бездіяльність.  Словник синонімів Караванського
3. мертвота — -оти, ж. 1》 Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя. 2》 перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя. 3》 перен., розм. Розумовий і моральний застій, інертність, бездіяльність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мертвота — МЕРТВО́ТА́, о́ти́, ж. 1. Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя. Вночі хорий заснув.. летаргічним сном, похожим [схожим] на цілковиту мертвоту (Фр., VIII, 1952, 152). 2. перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя.  Словник української мови в 11 томах