мер
МЕР, а, ч.
Виборча особа, що очолює місцеві органи самоврядування.
Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши (Леся Українка);
У Кардіффі нас прийняла мер міста, лейбористка Єлена Еванс (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)