месниця
МЕ́СНИЦЯ, і, ж.
Жін. до ме́сник.
[Антей:] Іди, служи своєму Меценату, .. не згадуй героїні Антигони, ні месниці Електри (Леся Українка);
Стоїть вона, заціпивши уста, Струнка, вродлива, та уже не та, – Не злякана, заплакана дитина, – Грім! гнів! покара! – месниця Марина (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)