Значення в інших словниках
-
месниця —
ме́сниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
месниця —
МЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ме́сник. [Антей:] Іди, служи своєму Меценату, .. не згадуй героїні Антигони, ні месниці Електри (Леся Українка); Стоїть вона, заціпивши уста, Струнка, вродлива, та уже не та, – Не злякана, заплакана дитина, – Грім! гнів! покара! – месниця Марина (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
-
месниця —
Ме́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
месниця —
МЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ме́сник. [Антей:] Іди, служи своєму Меценату, .. не згадуй героїні Антігони, ні месниці Електри (Л. Укр., III, 1952, 440); Стоїть вона, заціпивши уста, Струнка, вродлива, та уже не та, — Не злякана, заплакана дитина, — Грім! гнів!...
Словник української мови в 11 томах