1. Словник української мови у 20 томах

месниця

МЕ́СНИЦЯ, і, ж.

Жін. до ме́сник.

[Антей:] Іди, служи своєму Меценату, .. не згадуй героїні Антигони, ні месниці Електри (Леся Українка);

Стоїть вона, заціпивши уста, Струнка, вродлива, та уже не та, – Не злякана, заплакана дитина, – Грім! гнів! покара! – месниця Марина (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. месниця — ме́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. месниця — -і. Жін. до месник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. месниця — Ме́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. месниця — МЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ме́сник. [Антей:] Іди, служи своєму Меценату, .. не згадуй героїні Антігони, ні месниці Електри (Л. Укр., III, 1952, 440); Стоїть вона, заціпивши уста, Струнка, вродлива, та уже не та, — Не злякана, заплакана дитина, — Грім! гнів!... Словник української мови в 11 томах