Словник української мови у 20 томах

метастабільний

МЕТАСТАБІ́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Відносно стійкий.

При цьому в приповерхневому шарі кристала утворюються метастабільні дефекти, які при зниженні температури перебудовуються з утворенням низькоомного провідного шару (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. метастабільний — метастабі́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. метастабільний — -а, -е: Метастабільний стан спец. — стійкий стан системи, з якого вона може перейти у більш стійкий стан під дією зовнішніх збурень або спонтанно.  Великий тлумачний словник сучасної мови