метастабільний

метастабі́льний

-а, -е:

Метастабільний стан спец. — стійкий стан системи, з якого вона може перейти у більш стійкий стан під дією зовнішніх збурень або спонтанно.

Значення в інших словниках

1. метастабільний — метастабі́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. метастабільний — МЕТАСТАБІ́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Відносно стійкий. При цьому в приповерхневому шарі кристала утворюються метастабільні дефекти, які при зниженні температури перебудовуються з утворенням низькоомного провідного шару (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах