метеки
МЕТЕ́КИ, ів, мн.
У Стародавній Греції – особисто вільні, але політично безправні іноземці, які постійно проживали в Аттиці.
Тут зустрічалися представники всіх шарів суспільства: громадяни і метеки, які прийшли у справах або просто поспілкуватися й дізнатися про новини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)