метлиця
МЕТЛИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Метлюг.
Як уродить метлиця, буде хліб сниться (прислів'я);
“На ранній ріллі – пшениця, а на пізній – метлиця”, – повчав досвід поколінь, відбитий у прикметах і приказках (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)