Словник української мови у 20 томах

метлюг

МЕТЛЮ́Г, у,́ ч.

Трав'яниста рослина родини злакових з розлогою волоттю, що росте як бур'ян у посівах жита, пшениці, ячменю.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. метлюг — метлю́г іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. метлюг — -у, ч. Трав'яниста рослина родини злакових із розлогою волоттю, що росте як бур'ян у посівах жита, пшениці, ячменю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метлюг — МЕТЛЮ́Г (рослина), МЕТЛИ́ЦЯ діал. Як будуть ріжки, будеш їсти пиріжки; а як уродить метлиця, то буде й хліб сниться (приказка).  Словник синонімів української мови
  4. метлюг — МЕТЛЮ́Г, а́, ч. (Apera spica venti P. B.). Трав’яниста рослина родини злакових з розлогою волоттю, що росте як бур’ян у посівах жита, пшениці, ячменю.  Словник української мови в 11 томах
  5. метлюг — Метлюг, -га м. раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.  Словник української мови Грінченка