метрика
МЕ́ТРИКА¹, и, ж.
1. Учення про віршові розміри й ритми в поезії;
// Будова вірша за певним розміром.
З роками в поезії Шевченка все більше й більше переважає чотиристопний ямб, все строгішою робиться метрика, що не заважає ритмічному багатству (М. Рильський);
// Розміри вірша.
Леся Українка була яскравим новатором як у застосуванні нових мовностилістичних жанрів.., різноманітної поетичної метрики і засобів віршування, так і в широкому використанні народно-розмовної мови для вираження складних понять (з наук. літ.).
2. муз. Те саме, що метр² 2.
Питання форми, метрики та ритміки народної пісні одержує у Лисенка розвиток в ході збагачення його фольклористичного досвіду (з наук. літ.).
МЕ́ТРИКА², и, ж., заст.
1. Виписка з метричної книги про дату народження; свідоцтво про народження.
– От як піду по метрики Ярині, то й про тебе попа запитаю (Леся Українка);
– Треба мати інструмент на себе і майбутніх підмайстрів, треба метрику показати, що ти законний син і що батьки твої не хлопи (З. Тулуб).
2. Метрична книга.
Мотуз пішов до священика й навіть достав усі виписи з метрики і забрав метричні засвідчення про своїх дядин та тіток (І. Нечуй-Левицький);
Давно вже призабулися Петренки й зосталися самі Гопченки, навіть у метрики повписувались, і тепер тільки родинні перекази можуть відновити родове прізвище Микити й Грицька Гопченків (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)