метрика

ме́трика

• метрика

(грец. μετρικη, від μετρον — міра)

- сукупність нормативних принципів організації та будови вірша й віршування, система правил про взаємозалежність складових елементів віршової мови. У вузькому розумінні М. — вчення про віршові розміри (див. Метр у віршуванні). Загалом М. охоплює всі питання, що стосуються худож. закономірностей звукової будови вірша. М. визначають також як систему віршування, характерну для тієї чи іншої нац. мови або певної істор. епохи (М. антична, М. українська тощо). В античності М. називався один з розділів теорії музики. Згодом М. утвердилася в системі граматики та лінгвістики. Нині М. поряд з ритмікою розглядається переважно як розділ поетики, який розвивається на межі літературознавства й мовознавства. Розрізняють теоретичну М., що аналізує принципи чергування сильних і слабких місць у вірші; описову М., що вивчає метричні особливості конкретного поета або конкретного періоду в розвитку віршування; історичну М., що досліджує розвиток і зміну віршових розмірів, історію систем віршування тощо. З 19 ст. на основі зіставлення різних нац. систем віршування розвивається порівняльна М.

■ Літ.: Сидоренко Г. К. Українське віршування. К., 1972; Жирмунский В. Введение в метрику. В кн.: Жирмунский В. Теория стиха. Л., 1975; Гаспаров М. Л. Очерк истории русского стиха. Метрика, ритмика, рифма, строфика. М., 1984.

Н. В. Костенко.

Значення в інших словниках

1. метрика — ме́трика 1 іменник жіночого роду ритміка ме́трика 2 іменник жіночого роду документ розм.  Орфографічний словник української мови
2. метрика — див. СВІДОЦТВО.  Словник синонімів Караванського
3. метрика — I -и, ж. 1》 Вчення про віршові розміри й ритми в поезії. || Будова вірша за певним розміром. || Розміри вірша. 2》 муз. Те саме, що метр II 2). 3》 муз. Наука про метр (див. метр II 2)). II -и, ж., заст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. метрика — Свідоцтво (народження)  Словник чужослів Павло Штепа
5. метрика — (від гр. metron — міра, розмір) — 1. Наука про метр, в давньогрецькій музичній теорії — розділ про правила упорядкування слів та послідовність музичних тривалостей, у пізніші часи — розділ поетики...  Словник-довідник музичних термінів
6. метрика — МЕ́ТРИКА¹, и, ж. 1. Учення про віршові розміри й ритми в поезії; // Будова вірша за певним розміром. З роками в поезії Шевченка все більше й більше переважає чотиристопний ямб, все строгішою робиться метрика, що не заважає ритмічному багатству (М.  Словник української мови у 20 томах
7. метрика — ме́трика свідоцтво про народження чи хрещення (м, ср, ст) ◊ ви́тягнути ме́трику вул. обдурити, ошукати (ст)|| = виківати ◊ перене́сти ме́трику сполонізуватися, змінити українську метрику на таку, яка підтверджує польське походження...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. метрика — ме́трика I (грец. μετρική, від μέτρον – міра) 1. Сукупність законів про будову вірша й віршування. 2. Сукупність конкретних виявів метра (2) в музиці, акцентних співвідношень звуків і співзвуч. II (польс. metryka, від лат.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. метрика — В допоміжних історичних дисциплінах книга записів виданих документів і здійснених громадсько-правних дій, ведених у канцелярії правителя; звичайне свідоцтво, напр., хрищення, шлюбу.  Універсальний словник-енциклопедія
10. метрика — Ме́трика, -ки, -ці; -рики, -рик  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. метрика — МЕ́ТРИКА¹, и, ж. 1. Вчення про віршові розміри й ритми в поезії; // Будова вірша за певним розміром. З роками в поезії Шевченка все більше й більше переважає чотиристопний ямб, все строгішою робиться метрика...  Словник української мови в 11 томах
12. метрика — рос. метрика витяг з метричної книги про дату народження людини; свідоцтво про народження.  Eкономічна енциклопедія
13. метрика — Ме́трика, -ки ж. Метрическая запись, метрическое свидѣтельство. Се купимо попові гостинець, то він у метрику не так буде дозиратись. Г. Барв. 184. А тут метрики не позаписувані! Левиц. І.  Словник української мови Грінченка