мжичити

МЖИ́ЧИТИ, ить, МЖИ́ТИ, ить, недок.

Падати часто, дуже дрібними крапельками (про дощ); мрячити (у 1 знач.).

Темінь. Мжичить .. осінній дощ, під ногами хлюпає вода (А. Хижняк);

// безос.

Мжичило. Пронизлива осіння вогкість проймала тіло (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. мжичити — мжи́чити 1 дієслово недоконаного виду падати дрібними краплями — про дощ мжи́чити 2 дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. мжичити — -ить і мжити, мжить, недок. Падати часто, дуже дрібними крапельками (про дощ); мрячити (у 1 знач.). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мжичити — I. МРЯЧИ́ТИ (про густий дощ, мокрий сніг — падати дуже дрібними краплями), МЖИ́ЧИТИ (ІМЖИ́ЧИТИ), МЖИ́ТИ (ІМЖИ́ТИ), СЛЬОТИ́ТИ розм., СІ́ЯТИ розм., СІ́ЯТИСЯ розм., ПОРОШИ́ТИ розм., МИГИ́ЧИТИ діал., ГЕ́МЗИТИ діал. Мрячив холодний дощик (П.  Словник синонімів української мови
4. мжичити — МЖИ́ЧИТИ, ить і МЖИ́ТИ, мжить, недок. Падати часто, дуже дрібними крапельками (про дощ); мрячити (у 1 знач.). Темінь. Мжичить.. осінній дощ, під ногами хлюпає вода (Хижняк, Тамара, 1959, 163); // безос. Мжичило. Пронизлива осіння вогкість проймала тіло (Тулуб, Людолови, І, 1957, 284).  Словник української мови в 11 томах