мжичка
МЖИ́ЧКА, и, ж.
Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.).
Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (М. Коцюбинський);
Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка, заснувавши дрібною сіткою далеку перспективу вулиці (Ю. Смолич);
Був густий туман, і якась уїдлива сиза мжичка запорошила одяг, інеєм осіла на чубах (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)