мигдалевий
МИГДАЛЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до мигда́ль.
Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Олесь Досвітній);
Мигдалеве дерево;
// Власт. мигдалю.
Берізка – бур'ян з чудесними мигдалевого запаху квітами (М. Рильський);
// Який складається з дерев мигдалю.
Мигдалевий гай;
// Який добувають з мигдалю.
Мигдалева олія;
// Вигот. з мигдалю, з мигдалем.
Мигдалеве молоко;
Мигдалеві тістечка.
2. у знач. ім. мигдале́ві, вих, мн. Підродина рослин родини розоцвітих, куди входять мигдаль, вишня, слива та ін.
[На Капрі] цілі ліси маслин, солодких каштанів .. Опріч того мигдалеві (М. Коцюбинський).
3. Те саме, що мигдалеподі́бний.
До неї засміялася русява голівка з мигдалевими очима (П. Панч).
4. Схожий кольором на цвіт мигдалю; ніжно-рожевий.
Чорне море засвітилось усіма своїми барвами, кинуло мигдалевий відтінок на пасмо Кримських гір (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)