мигдалевий

МИГДАЛЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до мигда́ль.

Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Олесь Досвітній);

Мигдалеве дерево;

// Власт. мигдалю.

Берізка – бур'ян з чудесними мигдалевого запаху квітами (М. Рильський);

// Який складається з дерев мигдалю.

Мигдалевий гай;

// Який добувають з мигдалю.

Мигдалева олія;

// Вигот. з мигдалю, з мигдалем.

Мигдалеве молоко;

Мигдалеві тістечка.

2. у знач. ім. мигдале́ві, вих, мн. Підродина рослин родини розоцвітих, куди входять мигдаль, вишня, слива та ін.

[На Капрі] цілі ліси маслин, солодких каштанів .. Опріч того мигдалеві (М. Коцюбинський).

3. Те саме, що мигдалеподі́бний.

До неї засміялася русява голівка з мигдалевими очима (П. Панч).

4. Схожий кольором на цвіт мигдалю; ніжно-рожевий.

Чорне море засвітилось усіма своїми барвами, кинуло мигдалевий відтінок на пасмо Кримських гір (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me