1. Словник української мови Грінченка

мигдалевий

Мигдале́вий, -а, -е

Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті. К.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигдалевий — мигдале́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мигдалевий — -а, -е. 1》 Прикм. до мигдаль. Мигдалеве дерево. || Власт. мигдалю. || Який складається з дерев мигдалю. Мигдалевий гай. || Якого добувають з мигдалю. Мигдалеве масло. || Вигот. з мигдалю, з мигдалем. Мигдалеве молоко. 2》 у знач. ім. мигдалеві, -вих, мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мигдалевий — МИГДАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мигда́ль. Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Олесь Досвітній); Мигдалеве дерево; // Власт. мигдалю. Берізка – бур'ян з чудесними мигдалевого запаху квітами (М. Словник української мови у 20 томах
  4. мигдалевий — Мигдале́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мигдалевий — МИГДАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мигда́ль. Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Досв., Гюлле, 1961, 74); Мигдалеве дерево; // Власт. мигдалю. Словник української мови в 11 томах