милозвучно

МИЛОЗВУ́ЧНО.

Присл. до милозву́чний.

Раптом над самою головою небо заграло. Милозвучно, потужно, свіжо. Уперше в цьому році загримів грім (О. Гончар);

На танцювальній площадці милозвучно зазвучав духовий оркестр, – там починалися танці (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. милозвучно — милозву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. милозвучно — Присл. до милозвучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. милозвучно — МИЛОЗВУ́ЧНО. Присл. до милозву́чний. Раптом над самою головою небо заграло. Милозвучно, потужно, свіжо. Уперше в цьому році загримів грім (Гончар, III, 1959, 394); На танцювальній площадці милозвучно зазвучав духовий оркестр, — там починалися танці (Добр., Тече річка.., 1961, 285).  Словник української мови в 11 томах