миролюбність

МИРОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. миролю́бний.

– Скажу я тобі, Бородавко, що я задумав, – з удаваною миролюбністю й довір'ям сказав Сагайдачний (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. миролюбність — миролю́бність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. миролюбність — -ності, ж. Властивість за знач. миролюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. миролюбність — МИРОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. миролю́бний. — Скажу я тобі, Бородавко, що я задумав, — з удаваною миролюбністю й довір’ям сказав Сагайдачний (Тулуб, Людолови, І, 1957, 438); Наша миролюбність аж ніяк не означає нашої слабості (Рад. Укр., 20.Х 1962, 1).  Словник української мови в 11 томах