миролюбно
МИРОЛЮ́БНО.
Присл. до миролю́бний.
[Фортунат (миролюбно):] Та нащо ті суди? (Леся Українка);
Три школи в них – російська та грузинська, Азербайджанська третя: три народи Живуть тут і працюють миролюбно (М. Рильський);
Хлопці незабаром побачили, що дід жартує: очі сяяли вже миролюбно й весело (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)