миролюбно

МИРОЛЮ́БНО. Присл. до миролю́бний.

[Фортунат (миролюбно):] Та нащо ті суди? (Л. Укр., II, 1951, 428);

Три школи в них — російська та грузинська, Азербайджанська третя: три народи Живуть тут і працюють миролюбно (Рильський, III, 1961, 164);

Хлопці незабаром побачили, що дід жартує: очі сяяли вже миролюбно й весело (Вас., Вибр., 1954, 240).

Значення в інших словниках

1. миролюбно — миролю́бно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. миролюбно — Присл. до миролюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. миролюбно — МИРОЛЮ́БНО. Присл. до миролю́бний. [Фортунат (миролюбно):] Та нащо ті суди? (Леся Українка); Три школи в них – російська та грузинська, Азербайджанська третя: три народи Живуть тут і працюють миролюбно (М.  Словник української мови у 20 томах