миролюбність
МИРОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. миролю́бний.
— Скажу я тобі, Бородавко, що я задумав, — з удаваною миролюбністю й довір’ям сказав Сагайдачний (Тулуб, Людолови, І, 1957, 438);
Наша миролюбність аж ніяк не означає нашої слабості (Рад. Укр., 20.Х 1962, 1).
Словник української мови (СУМ-11)