мисль
МИСЛЬ, і, ж.
1. Те саме, що ду́мка 2.
Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? Де мислі слід – художньо-творчі томи? (П. Грабовський);
Образи купчилися в його мислях, як мультиплікат кінокартини (Олесь Досвітній);
Рости, живи – і знай, що людська мисль, Що людська творчість – це найбільша мука, Найбільша радість на планеті! (М. Рильський);
// Здатність мислити.
Сімдесят п'ять... А яка ж гостра і незглибима мисль! Тож сьогодні, як і 55 років тому, .. лунають срібними передзвонами рядки Павла Тичини: “Молодий я, молодий, повний сили і одваги” (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що ду́мка 1.
Да вже пан Хмельницький добрі мислі собі мав (з думи);
Олдріджеве лице й руки допомагали йому – майже без слів викладати потрібну мисль (О. Ільченко);
Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом до роботи самостійної думки моїх молодших товаришів-учнів (з наук. літ.).
3. Те, чим заповнена свідомість; думка (у 3 знач.).
Усе вона шиє та вишиває, усе за ділом, усе тож в якихсь мислях... (Марко Вовчок);
Розійдіться, журні мислі; Не туманьте мого чола! (П. Грабовський);
О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (М. Рильський).
4. тільки одн. Система переконань, поглядів, уявлень; світогляд.
Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія і особа Сковороди у безсмертній творчості П. Тичини (В. Козаченко);
Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом для роботи самостійної думки моїх молодших товаришів (з наук. літ.);
Для того, хто хотів би обізнатися з рівнем перекладацької мислі і з станом перекладацької справи на Україні, досить було б прослухати нараду перекладачів (О. Кундзич);
До вершин передової мислі свого часу Шевченко піднісся, підтримуваний і підбадьорюваний передовими російськими людьми (з газ.).
◇ (1) До ми́слі, зі сл. бу́ти, припада́ти і т. ін., кому і без дод. – подобатися, бути бажаним, приємним для когось.
Було б не сватати, коли не до мислі (П. Чубинський);
[Тетяна:] Помічаю я, що ти йому неабияк до мислі припала (М. Кропивницький);
Літа́ти (леті́ти, блука́ти) / полеті́ти (поблука́ти) думка́ми (гадка́ми, заст. ми́слю) див. літа́ти;
(2) Ми́слі вита́ють дале́ко (д) див. літа́ти;
(3) Не до ми́слі кому і без дод., заст. – не подобається комусь хто-, що-небудь.
Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі (Укр.. пісні);
Бач... їм така невістка не до мислі... (Леся Українка);
[Парубок:] Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі? (В. Мисик);
До ми́слі.
“Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не одступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця”, – подумала Саня (І. Нечуй-Левицький);
[Гапка:] Сватай її. Степанида найбільш мені до мислі (М. Кропивницький);
Припа́сти до ми́слі див. припада́ти;
Розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву див. розтіка́тися;
(4) У ми́слі (ми́слях); На ми́слі – в думках.
Ой, скажи, ой, скажи, серце, дівчино, А що в тебе на мислі (з народної пісні);
Не було дівчатам вгаву: Чайченко – як на мислі, як на язиці; далі вже так стало, що тільки й мови, що про його (Марко Вовчок);
В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати (Леся Українка);
Давид задумався. Може, в мислі стала перед ним постать дівчини з великими темними й сумними очима (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)