митарство
МИТА́РСТВО, а, с., книжн.
Важкі переживання; страждання, муки.
Чи ще митарство? чи вже буде? Буде, буде, бо холодно, Мороз розум будить (Т. Шевченко);
// перев. мн. Те саме, що поневіря́ння.
В самій Ялті купання погане.., а загородні митарства мені обридли (Леся Українка);
Після голодних митарств у Тернополі Погиба разом з п'ятьма тисячами петлюрівців потрапив до багнистого Вадовецького табору, збудованого ще австрійцями для російських полонених (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)