митарствувати
МИТА́РСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., книжн.
Те саме, що поневіря́тися.
З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар);
Пізніше він [І. Замичківський] залишає друкарню і митарствує по білому світу з маленькими театральними товариствами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)