модно

МО́ДНО.

Присл. до мо́дний 1, 4.

Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Іван Ле);

Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (О. Підсуха);

// у знач. пред. Прийнято, заведено.

– Так... Мітингуй, значить .. Це тепер модно (О. Гончар);

Олесь Васильович згадав, як дуже давно, коли модно було фантазувати.., він вигадав повість про війну світів (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. модно — мо́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. модно — Присл. до модний 1), 4). || у знач. присудк. сл. Прийнято, заведено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. модно — присл. Добре, гарно, якісно. Модно зроблено.  Словник сучасного українського сленгу
4. модно — МО́ДНО. Присл. до мо́дний 1, 4. Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Ле, В снопі.., 1960, 97); Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (Піде., Жарти.., 1968, 24); // у знач. присудк.  Словник української мови в 11 томах