модно

МО́ДНО. Присл. до мо́дний 1, 4.

Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Ле, В снопі.., 1960, 97);

Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (Піде., Жарти.., 1968, 24);

// у знач. присудк. сл. Прийнято, заведено.

— Так… Мітингуй, значить.. Це тепер модно (Гончар, Таврія, 1952, 174);

Олесь Васильович згадав, як дуже давно, коли модно було фантазувати.., він вигадав повість про війну світів (Донч., VI, 1957, 629).

Значення в інших словниках

1. модно — мо́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. модно — Присл. до модний 1), 4). || у знач. присудк. сл. Прийнято, заведено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. модно — МО́ДНО. Присл. до мо́дний 1, 4. Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Іван Ле); Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (О. Підсуха); // у знач. пред. Прийнято, заведено. – Так...  Словник української мови у 20 томах
4. модно — присл. Добре, гарно, якісно. Модно зроблено.  Словник сучасного українського сленгу