мокрий
МО́КРИЙ, а, е.
1. Просякнутий водою.
Рукава по лікті були мокрі, із їх [тих] текла патьоками вода (І. Нечуй-Левицький);
Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (О. Копиленко);
// Покритий вологою.
– Івасю! що це з тобою? – ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Панас Мирний);
Босими закляклими ногами топталася [Катерина ] по мокрому камінні (С. Чорнобривець).
2. розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду).
Як на Мокрини (19 липця) буде дощ, то осінь буде мокра (Номис);
Нині чогось у мене нога болить .. Певно, од погоди, дуже нерівної, то мокрої, то холодної, з вітрами (М. Коцюбинський).
3. спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.).
Провели п'ять глибоких розпушувань міжрядь і одночасно підживлювали рослини, причому 2–3 підживлення робимо мокрим способом – гноївкою й аміачною водою (з наук. літ.).
Мо́кре від сліз обли́ччя див. обли́ччя;
(1) Мо́крий від по́ту – покритий, просякнутий потом.
Йому стало легше. Посвітлішали очі, тільки був він дуже кволий і мокрий від поту (А. Шиян);
Мо́крі від сліз о́чі див. о́ко¹.△ Мо́крий лиша́й див. лиша́й.
◇ [Аж] чупри́на мо́кра див. чупри́на;
[І] мо́крого мі́сця не зали́ши́ти (не лиши́ти) <[І] мо́кре мі́сце зали́ши́ти (лиши́ти)> див. залиша́ти;
(2) Мо́кра і суха́ спра́ва (д) див. спра́ва¹; Мо́кра спра́ва <�Мо́крий вчи́нок> <�Мо́кре ді́ло> див. спра́ва¹;
(3) Мо́кре мі́сце зоста́неться (д) див. залиша́тися;
Мо́крим рядно́м див. рядно́;
Мо́крим рядно́м накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти, напа́стися, наки́нутися і т. ін.) див. накрива́ти;
(4) Мо́крого мі́сця не зали́шиться (д) див. мі́сце;
Мо́крого мі́сця не зали́ши́ться (не ли́шиться, рідко не зоста́неться) <�Мо́кре мі́сце зали́ши́ться, ли́шиться, рідко зоста́неться> див. залиша́тися;
Накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м див. накрива́ти;
О́чі на мо́крому мі́сці див. о́ко¹;
[Ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (зали́ши́лося, рідко зоста́лося і т. ін.) див. мі́сце;
[Як (мов, ні́би і т. ін.)] мо́кра ку́рка (змо́клі ку́ри) див. ку́рка;
(5) Як (мов, ні́би і т. ін.) мо́кре (рідше ме́рзле) гори́ть, перев. з дієсл.:
а) дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т. ін.
“Катре! – кажу їй, – так ти діло робиш, голубко, як мокре горить!” (Марко Вовчок);
І на полі .. жне – як мокре горить: вже й я, жінка, а понажинаю більше (А. Кримський);
Працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (С. Тельнюк);
В тому ж темпі, як мерзле горить, – взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар);
б) без бажання, неохоче, абияк.
Вчилась [Настуся] як мокре горить; вчилась коли сама хотіла (І. Нечуй-Левицький);
Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу .. робить як мокре горить (А. Іщук);
На лісозаводі Станіслава Крапивницького нічна зміна працювала, як мерзле горить (С. Чорнобривець);
в) повільно, погано і т. ін.
Чогось у нас робота йде мляво як мокре горить (І. Нечуй-Левицький);
– Щось у вас робота йде як мокре горить, – зауважив він (Г. Коцюба);
– І не гоїться? – Потроху як мокре горить (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)