Словник української мови у 20 томах

молодецьки

МОЛОДЕ́ЦЬКИ, присл.

Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю.

Богун, помітивши Немиру, молодецьки свиснув. Заграв конем, піддав духу козакам (Я. Качура).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. молодецьки — молоде́цьки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. молодецьки — присл. Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молодецьки — МОЛОДЕ́ЦЬКИ, присл. Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю. Богун, помітивши Немиру, молодецьки свиснув. Заграв конем, піддав духу козакам, (Кач., Вибр., 1953, 119).  Словник української мови в 11 томах