молодецьки
МОЛОДЕ́ЦЬКИ, присл.
Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю.
Богун, помітивши Немиру, молодецьки свиснув. Заграв конем, піддав духу козакам (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)МОЛОДЕ́ЦЬКИ, присл.
Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю.
Богун, помітивши Немиру, молодецьки свиснув. Заграв конем, піддав духу козакам (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)