молодичка

МОЛОДИ́ЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до молоди́ця.

В хаті за столом сидить Назар чорнявий і молодичка гарненька, жінка Назарова (Марко Вовчок);

Не одному гостеві спадало на думку, як ця .. молодичка пішла за підстаркуватого Суворого? (Олесь Досвітній);

Таке обличчя чи така вже звичка, а голосочок! – чистий, мов кришталь. Така була красива молодичка, вуста сміються, а в очах печаль (Л. Костенко);

[Мати:] От, Лукашу, поможеш тут в'язати молодичці (Леся Українка);

Одна весела молодичка в яскравім намисті не жартома закохалася в Багірова. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. молодичка — молоди́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. молодичка — див. підстаркуватий  Словник синонімів Вусика
3. молодичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до молодиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. молодичка — МОЛОДИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до молоди́ця. В хаті за столом сидить Назар чорнявий і молодичка гарненька, жінка Назарова (Вовчок, І, 1955, 124); Не одному гостеві спадало на думку, як ця.. молодичка пішла за підстаркуватого Суворого? (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. молодичка — Молодичка, -ки ж. ум. отъ молодиця.  Словник української мови Грінченка