молодичий

МОЛОДИ́ЧИЙ, а, е, рідко.

Прикм. до молоди́ця.

Є такі люди, що .. цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою (І. Нечуй-Левицький);

Що день, то більшим смутком огортається молодича її душа (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. молодичий — молоди́чий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. молодичий — -а, -е, рідко. Прикм. до молодиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. молодичий — ЖІНО́ЧИЙ (стос. жінок; який складається з жінок тощо), ДА́МСЬКИЙ, ЖІНО́ЦЬКИЙ рідше, МОЛОДИ́ЧИЙ розм., БА́БСЬКИЙ фам., БА́Б'ЯЧИЙ фам. Десь за юртою почувся молодий жіночий голос, дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (З.  Словник синонімів української мови
4. молодичий — Молоди́чий, -ча, -че (від молоди́ця)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. молодичий — МОЛОДИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Прикм. до молоди́ця. Є такі люди, що.. цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою (Н.-Лев., І, 1956, 129); Що день, то більшим смутком огортається молодича її душа (Ле, Наливайко, 1957, 14).  Словник української мови в 11 томах
6. молодичий — Молодичий, -а, -е Женскій, замужней женщины. Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком та за старою свекрушиною головою. Г. Барв. 437.  Словник української мови Грінченка